6 жорстоких істин, які зроблять тебе кращим

Можеш не читати далі, якщо твоя кар’єра йде в гору, тебе захоплює власне життя, і у тебе щасливі відносини. Гарного дня тобі, друже, ця стаття не для тебе, ми тобою пишаємося.

Що стосується інших, то я хочу, щоб ви дещо спробували: назвіть п’ять вражаючих фактів про себе. Запишіть їх або просто скажіть голосно на всю кімнату. Якщо виникли труднощі, стаття для вас, і вона вас зачепить за живе. Обіцяю.

Давай припустимо, що людину, яку ти любиш більше за все на світі, тільки що підстрелили. Вона лежить на вулиці, стікаючи кров’ю і кричить від болю. Підходить хлопець і каже тобі: “Відійди”. Він оглядає рану твоєї коханої і дістає складаний ніж – збирається оперувати прямо на вулиці.

Ти питаєш: “Ти лікар?”Він відповідає: “Ні”.

Ти говориш: “Але ти ж знаєш, що робиш, так?”

У цей момент хлопець втрачає самовладання. Він каже, що він хороший, чесний, що він завжди приходить вчасно. Він повідомляє, що він чудовий син, його життя повне захоплюючих хобі, і ще він пишається тим, що ніколи не лається матом.

Ти вражений: “Яке з біса це все має значення, коли моя любов лежить тут і спливає кров’ю! Мені потрібен хтось, хто знає, як оперувати вогнепальні поранення! Ти можеш чи ні?!?”

І тепер хлопець починає агітувати – чому ти такий поверхневий і егоїстичний? Тебе що, не хвилюють всі його відмінні якості? Ти не чув, що він сказав тобі, що він завжди пам’ятає день народження своєї дівчини? І в світлі всіх цих крутих характеристик невже дійсно має значення, чи вміє він оперувати?

У цей момент ти хапаєш його своїми закривавленими руками за плечі, трусиш, як грушу, і кричиш: “Але нічого з цього лайна не має значення, тому що це – особлива ситуація, і мені потрібен хтось, хто може зупинити кровотечу, ти хворий психопат!!!”.

І ось вона, моя жахлива правда про дорослий світі: ти в точно такій же ситуації кожен окремо взятий день. І ти на місці того хлопця зі складаним ножем, а суспільство –  жертва стрілянини, що спливає кров’ю.

Якщо ти хочеш знати, чому суспільство, схоже, тебе уникає, або чому тебе не поважають, то це тому, що у суспільстві – повно людей, яким щось потрібно. Їм потрібні збудовані будинки, їм потрібна їжа, їм потрібні розваги, їм потрібні гармонійні сексуальні зв’язки. А ти прибув на місце надзвичайної ситуації зі складаним ножиком у руці, просто тому, що народився. У момент, коли ти приходиш на цей світ, ти стаєш частиною системи, розробленої чітко для того, щоб прислухатися до потреб людей.

Або ти зосередишся на завданні “прислухатися до потреб людей” і отримаєш унікальний набір навичок, або світ просто копне тебе під зад. І неважливо, наскільки ти добрий, щедрий і ввічливий. Ти будеш бідним, ти будеш самотнім, тебе викинуть на мороз.

Це здається жорстоким, примітивним або матеріалістичним? Як щодо любові і доброти – невже вони нічого не означають? Звичайно, означають. До тих пір, поки вони – наслідок того, що ти даєш людям щось, чого вони не можуть отримати в іншому місці.

Ось найкрутіша сцена в історії кіно. Це знаменита промова Алека Болдуїна з кіношедевру Glengarry Glenn Ross (“Американці”). Персонаж Болдуїна – ти сприймеш його за лиходія – заходить до кімнати, повної зрілих чоловіків, і рве їм дупи на британський прапор, повідомляючи, що усі вони будуть звільнені, якщо не виконають план продажів:

“Хороший хлопець? Мене не хвилює. Відмінний батько? Та пішов ти! Іди додому і грайся зі своїми діточками. Якщо ти хочеш працювати тут, виконуй план”.

Це грубо, жорстко і межує з соціопатією, але крім того – це чесне і влучне відображення того, чого чекає від тебе світ. Різниця лише в тому, що у реальному світі люди вважають, що не можна так з тобою розмовляти, і вирішують, що краще просто дозволити тобі продовжувати лежати на канапі і мріяти.

Ця сцена з фільму змінила моє життя. Алека Болдуїна номінували на Оскар за цей фільм – при тому, що це єдина сцена із ним. Як помітили розумні люди, геніальність цієї промови у тому, що половина глядачів думає “Вау, як виглядає, коли у тебе начальник – така скотина”, а друга половина  – “Чорт візьми, так! Ідіть і працюйте!”.

Якби ви були у тій кімнаті, дехто з вас сприйняв би це як робочий процес, але в будь-якому випадку наповнилися б енергією дії “цей хлопець – крутий продавець!”; тоді як інші глибоко образились би: “цей хлопець – покидьок, він не має права так зі мною розмовляти”. Різниця двох позицій – образа проти мотивації – багато в чому визначає, досягнете успіху ви в цьому світі, чи ні.

Давай я наведу приклад не про гроші, з яким ти не зможеш посперечатися. Я читаю кілька дюжин історій на рік од зневірених самотніх хлопців. Ці хлопці обурюються, що жінки не хочуть бути з ними, незважаючи на те, що вони – “найкращі” у світі. Я можу пояснити, що не так з таким набором уявних установок, але Алек Болдуїн знову зробить це краще за мене.

У цьому випадку Болдуїн грає роль привабливих жінок. Вони, звичайно, не говорять так прямо і різко – суспільство вчить нас не бути чесними із людьми – але суть та ж. “Хороший хлопець? Кого це хвилює? Якщо ти хочеш працювати тут, виконуй план”.

“Що? Ти говориш, що у мене не буде гарної дівчини до тих пір, доки у мене не буде хорошої зарплати і купи грошей?”

Ні, твій мозок перестрибує до такого висновку, щоб у тебе було виправдання не брати до уваги будь-кого, хто з тобою не згоден, тому що він – просто поверховий і егоїстичний. А що ти пропонуєш? Ти розумний? Кумедний? Цікавий? Талановитий? Амбіційний? Креативний? Ок, а що ти робиш, щоб продемонструвати ці свої якості світу? Не говори, що ти хороший хлопець – цього недостатньо. У гарненьких дівчат є хлопці, які залицяються до них 36 разів на день. Пацієнт спливає кров’ю на вулиці. Ти знаєш, як його прооперувати чи ні?

“Але я чудово вмію слухати!”

Так? Тому, що ти хочеш сидіти тихо замість того, щоб отримати шанс бути у близькості з гарненькою дівчиною? А тепер уяви собі, що в житті цієї дівчини є інший хлопець, який вміє слухати, а ще – він віртуозно грає на гітарі.

Говорити, що ти хороший хлопець – все одно, що бути рестораном, який продає не різні страви, а просто “їжу, яка вас не отруїть”. Ти як новий фільм під назвою “Кіно англійською” і слоганом “Акторів добре видно”.

Я думаю, що саме з цієї причини ти можеш бути “хорошим хлопцем” і все ще відчувати себе жахливо, думаючи про себе. А саме…

“І що? Ти говориш, що я повинен прочитати книгу про те, як знайти дівчину?”

Так, але тільки якщо перший крок у цій книзі – “Стати тим хлопцем, поруч з яким дівчата хочуть бути”.

Цей крок завжди опускається. Завжди “Як мені знайти роботу?”, а не “Як мені стати тією людиною, про яку мріють працедавці?” Завжди “Як зробити так, щоб я сподобався красивим дівчатам?”, а не “Як мені стати тим, хто подобається красивим дівчатам?”. Бачиш, це все тому, що другі питання скоріше за все зажадають від тебе покінчити з багатьма твоїми улюбленими хобі,  і Бог знає, що ще. Можливо, тобі навіть доведеться змінити свою особистість.

“Але чому я не можу знайти когось, хто полюбить мене такого, яким я є?”

Можеш тільки пошкодувати, але в світі немає вогнепальних поранень, які лікуються самі по собі.

“Але я не маю таких талантів!”. Що ж, у мене хороші новини: виділи час на повторення, і ти зможеш бути непоганим в усьому. Я був найгіршим письменником, коли був підлітком. Я став трохи кращим у 25. І поки я відчайдушно провалював свою кар’єру, я писав у вільний час вісім років поспіль, по статті на тиждень, перш ніж почав отримувати за це гроші. Мені треба було 13 років, щоб стати досить хорошим письменником і потрапити у список бестселерів New York Times. Мені знадобилося 20 000 годин практики, щоб відшліфувати мої лайняні тексти.

Не подобається перспектива витрачати весь свій час на отримання навичок? Що ж, у мене є хороші новини і погані новини. Хороші: подібна самовіддана практика допоможе тобі вийти зі своєї шкаралупи – я пережив роки нудної офісної роботи, тому що я знав, що я отримую унікальні навички на стороні. Люди кидають справу на півдороги, тому що результати видно не відразу, бо вони не можуть уявити собі, що процес – це і є результат.

Погані новини – у тебе немає вибору. Якщо ти хочеш працювати тут, виконуй план.

Ти ненавидиш себе не через низький рівень самоповаги і не тому, що люди до тебе жорстокі. Ти ненавидиш себе, тому що ти нічого не робиш. Навіть ти сам не можеш “любити себе таким, яким ти є” – ось чому ти нещасний.

І якщо тобі не подобається чути це, якщо ти вбив собі в голову фразу “Важливо тільки те, що всередині у тебе”, яку почув в дитинстві, то я можу сказати тобі одне …

Оскільки я в цьому бізнесі, я знаю купу честолюбних авторів. Вони думають про себе, що вони письменники, вони представляються так на вечірках, у них письменницькі серця. Єдине, чого у них немає – це насправді їхні твори.

Чи це насправді має значення? Написане – це все, що важливо, для визначення того, хто є письменником, а хто ні?

Заради Господньої любові, так.

Це загальний прийом захисту від усього, про що я говорив вище, і від будь-якого голосу критики у твоєму житті. Це та штука, про яку говорить нам наше его, щоб уберегти нас від важкої роботи над собою: “Я знаю, що всередині я – хороша людина”.

Нікого не хвилює, який ти всередині. Це не має ніякого значення окремо від того, що ти робиш для інших людей.

Усередині ти співчуваєш бездомним дітям. Чудово! Результатом цього співчуття стали якісь конкретні дії? Чи ти тільки говориш: “О, бідні діти. Передайте їм, що я думаю про них?” Та йдіть ви… Якщо це так – з’ясуйте, що їм потрібно, і допоможіть. Діти вмирають кожен день через те, що мільйони нас говорять собі, що переживати – це так само добре, як і робити. Насправді, це внутрішній механізм, контрольований ледачою частиною нашого мозку, який оберігає нас від реальних дій.

Скільки з вас зараз ходить по колу і думає: “Вона/він неодмінно полюбив би мене, якби тільки знала/знав, яка я цікава людина!” Правда? А як усі ці твої цікаві думки та ідеї могли б самостійно передати себе світові? Або стали причиною дій? Якби дівчина або хлопець вашої мрії знімали б тебе прихованою камерою протягом місяця, чи були б вони вражені потім побаченим?

Чи ти теж вибираєш той вид допомоги, який не вимагає відривати дупу від дивана? Ісус повторював щось на кшталт “дерево судять за його плодами” знову, і знову, і знову. Ісус ніколи не говорив: “Якщо ти хочеш тут працювати, виконуй план”. Ні, він говорив “Кожне дерево, що не дає доброго плоду, слід зрубати і кинути у вогонь” (Євангеліє від Матвія).

І сміливості. Неймовірно зручно знати, що якщо ти нічого не створиш у цьому житті, то ніхто не зможе напасти на те, що ти створив.

Наскільки простіше просто сидіти на дупі і критикувати те, що створюють інші. Кіно –дурне. Ось ці діти погано виховані. Відносини цієї пари загрузли у плутанині. Той ресторан –  відстій. Цей інтернет-письменник – кретин. Я краще залишу під його роботою коментар, в якому вимагатиму від сайту, щоб його звільнили. Бачите, я щось створив!

Як щодо такого: кінець 2021 року – твій дедлайн. Або рік із того моменту, коли б ти це не прочитав. Поки інші люди говорять “Цього року я скину 15 кілограмів”, зроби “що-небудь” – додай будь-який навик, будь-яке поліпшення свого людського інструментарію. І роби це досить добре, щоб справити враження на людей. Не питай мене, що саме – вибери що-небудь цікаве з того, чого не вмієш. Запишись на карате, на бальні танці, на гончарну майстерність. Навчися пекти хліб, робити масаж. Вивчи мову програмування. Почни відеоблог на YouTube…

Ключовий момент – я не хочу, щоб ти зосереджувався на чомусь глобальному (“Я зароблю купу грошей…”). Я хочу, щоб ти сконцентрувався на тому, щоб дати собі навик, який зробить тебе ще цікавішим і ціннішим для інших людей.

“У мене немає грошей, щоб заплатити за кулінарні курси”. Тоді погугли “Як готувати”. Чорт забирай, ти мусиш вбити всі ці відмазки. Або вони вб’ють тебе.

Тобі нічого втрачати, а світ потребує тебе.